Ліси Чернігівщини годують багатьох селян
На Чернігівському Поліссі в розпалі сезон чорниці. Заготівельна ціна відрізняється залежно від віддаленості населених пунктів.
Так, у глибинці за кілограм чорниці заготівельники правлять 40-50 гривень, ближче до колишніх райцентрів – 55-60 гривень. Цьогорічна ягода – густа та велика. В одних лісах вона закінчується, в інших тільки починає родити. Відтак сезон триватиме до середини серпня.
Найближчий місяць-півтора заледве не кожен день для 72-річної мешканки містечка Сновськ Ольги Георгіївни Гаврилець та її 74-річної подруги Марії Петрівни розпочинається о четвертій ранку. Жінки прокидаються, беруть відра і прямують велосипедами до лісу. Там кущиться зеленими килимами чорниця.
Ольга Георгіївна – колишній державний службовець, працювала в юстиції, заробивши три тисячі пенсії. Каже, грошей не вистачає на прожиття, а ліс дає можливість заробити хоча б на комуналку. Раніше вона могла легко набрати відро-друге чорниці, нині жінці важко. Травмована рука дає про себе знати.
«Ну, скільки я з поламаною рукою можу назбирати? – скаржиться Ольга Георгіївна. – У ліс їду, аби вдома не сидіти, – зізнається непосидюча бабуся. – Цей рік багатий на врожай, – каже вона. – Біда тільки в тому, що після дощів ягода розм’якла, тому збирати її треба обережно».
Урожай лісових вітамінів залежить від багатьох факторів. Найбільше ж на нього впливають достатня кількість опадів та відсутність заморозків у період цвітіння. Цього року погодні умови були сприятливими.
Ольга Георгіївна ягоду збирає руками. Каже, що так їй легше. До того ж не треба, як після скребачки, перебирати чорницю від листу. А от її подруга Марія Петрівна прийшла до лісу з ручним «агрегатом». Така річ – поширена в цій місцевості. Купити її можна в магазині за 50-60 гривень. Механізм скребачки побудований таким чином, що ягода з куща збирається у спеціальний контейнер і не випадає назовні. З таким «агрегатом» працювати зручно і швидко, але ціна на «неочищену» чорницю в заготівельників на п’ять гривень нижча. Так, якщо ягоду, зібрану руками, тут приймають по 60 гривень, то після скребачки дають 55.
Усі заготівельники місцеві, а от перекупники зібрану в лісах Чернігівського Полісся чорницю везуть або в південні регіони області – на Прилуччину, Ічнянщину, Срібнянщину, або ж у Київ.
Пенсіонерка Ірина Кузнецова за тиждень на чорниці заробляє свою місячну пенсію – дві з половиною тисячі гривень. Праця нелегка, але що зробиш – треба йти в ліс, доки є ягода.
«В середньому збираю в день відро ягід, – говорить жінка. – У грошах це приблизно 360 гривень. Оце якраз назбирала з онучкою на море, завтра їдемо. А по приїзду поїду в Єлінські ліси – там чорниця тільки починається».
Збиральники чорниці хвалять її за корисні властивості. Кажуть, вона дуже корисна для зору, і взагалі за кількістю вітамінів їй не знайти рівних. Ягоди можна перетирати з цукром і залишати в такому вигляді на зиму, а з листя заварювати чаї.
Чорниця – не єдина «годівниця» для місцевих. Багато хто з поліщуків непогано заробляє ще й на грибах. Приймають лисички та білі. Півстоліття тому заледве не вся округа отримувала дохід з різних грибів – від білих до маслюків. У сусідній Кучинівці існувала грибоварня. Гриби варили, закатували в бочки та продавали.
Що тут сказати? Мешканцям чернігівського Полісся надзвичайно пощастило. Маючи під боком ліс, ніколи не будеш голодним. Дари лісу – це стабільна прибавка до пенсії, принаймні краща за копійчані надбавки українських урядовців.
Віталій Назаренко, фото автора
